Конструктори «LEGO» як допоміжний інструмент в процесі навчання та виховання дітей

 

Конструювання для дітей дошкільного віку є важливою ініціативою, оскільки це сприяє загальному розвитку малюків, а також підготовці їх до навчання. Використання конструкторів в дошкільному віці може допомогти розвивати різні аспекти, включаючи когнітивні, соціальні та моторні навички.

Педагоги дошкільних груп нашого навчального закладу знають, що конструктори «LEGO» виявилися вельми ефективними як допоміжний інструмент у процесі навчання та виховання дітей, тому використовують «LEGO» постійно для різних навчальних цілей.

Під час дистанційного навчання педагоги «Джерела» пропонують  вихованцям  різні завдання з конструювання, інтегрують конструктор «LEGO» в свої заняття, що сприяє розвитку різних аспектів, таких як творчість, логічне мислення, уява, технічна компетентність і соціальні навички.

 Діти створюють свої власні конструкції та історії за допомогою «LEGO» ще з молодшого віку. Це сприяє розвитку творчих здібностей та уяви, а ще такі заняття добре розвивають дрібну моторику рук. Збираючи  дрібні частинки «LEGO», малюки вчаться керувати своїми руками та розвивати координацію рухів,  що безпосередньо впливає на розвиток мовлення дитини.  Також навик мовлення розвивається в процесі побудови конструкції: вихователі пропонують батькам весь час спілкуватися з дитиною, вчити назви предметів, форми і кольори, проговорювати свої дії.           

У більш старшому віці вихователі пропонують дітям завдання на збір більш складних моделей «LEGO», що  вимагає логічного мислення та вміння вирішувати проблеми. Це допомагає дітям вчитися розуміти послідовність подій та причинно-наслідкові зв'язки.

Педагоги дошкільних груп «Джерела» широко використовують конструктори «LEGO» для розвитку математичних концепції: дитина освоює основи геометрії, починає розбиратися в пропорціях, підраховує кількість необхідних деталей. Це сприяє майбутньому процвітанню в шкільному навчанні.

Ще багато можна розповідати про переваги  конструкторів «LEGO», але краще спробувати самостійно побудувати щось цікаве зі своєю дитиною. Ми вважаємо, що від такої пропозиції не відмовиться жоден малюк.

Четверик А.О.

Коваленко О.М. 

Вплив занять з розвитку дрібної моторики на емоційний стан дошкільнят.

 

    Формування рухів, дрібної моторики – один із найважливіших компонентів фізичного розвитку дитини. Кожен педагог дошкільних груп школи-інтернату «Джерело» знає що розвиток дрібної моторики – один із істотних чинників, що відповідає не тільки за своєчасне формування навичок зв’язного мовлення у дошкільників, а і за загальний рівень їх інтелектуального розвитку.

     Саме тому робота педагогів з розвитку дрібної моторики починається з першої хвилини, як тільки дитина потрапляє у дитячий садок. Вихователі, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів рук вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма задовго до школи. 

     Почуття радості, відчуття самостійності залишаються головними в мотивації фізичної активності дітей. А емоції та почуття дуже сильно розвиваються у відповідному віком дошкільнят виді діяльності – в грі, насиченою переживаннями.  Зараз  в нас тяжкі часи, багато людей наразі уникають почуття радості, вважаючи її недоречною та несвоєчасною. Однак саме радість допомагає пережити такі часи й адаптуватися до нового життя через нові задоволення, особливо дітям. Педагоги «Джерела» постійно використовують вправи для розвитку дрібної моторики дошкільників (малювання, ліплення, ігри з піском, збирання, ігри з пальчиками), що  допомагає насамперед відвернути дітей від поганих думок. 

     А ще й нагадують батькам про необхідність ігор які можна використовувати для розвитку дрібної моторики пальців рук дошкільнят у повсякденному житті. Діти із задоволенням малюють, ліплять, вирізають, будують конструкції за допомогою конструктора, перебирають крупи, нанизують ґудзики, грають з нитками тощо. Це допомагає їм подолати стрес, послабити психічне навантаження, а ще сприяє розвитку мовлення та творчості.

  Продовжуємо використовувати у своїй роботі пальчикові ігри, ігри з піском, водою, нетрадиційне малювання та безліч вправ на розвиток дрібної моторики дошкільників, бо всі ці вправи володіють чудовою властивістю «заземляти» негативну психічну енергію та гармонізують психоемоційний стан дитини.

 Бабаченко В.В.

Коваленко О.М.

 

Міжпівкульна взаємодія… Що це та як ми займаймося її розвитком у дошкільному віці?

 

       Міжпівкульна взаємодія – це взаємодія між півкулями головного мозку, що забезпечує злагоджену комунікацію всього органу. Міжпівкульна взаємодія – важливий етап у розвитку мозку дитини, бо саме вона забезпечує швидке переключення між двома півкулями – кожна з яких відповідає за певні функції. Для того щоб зв’язки добре розвивалися, необхідно давати однакові навантаження на ліву і праву частини  мозку, пробувати малювати, ліпити, грати на музичних інструментах обома руками. 

     Педагоги «Джерела» для розвитку міжпівкульної взаємодії  пропонують цікаві ігри та вправи, які корисні всім – і дорослим, і дітям. Такі вправи стали у нагоді батькам і дітям для маленьких перерв в ході заняття, або для налаштування на роботу перед заняттям, або як гра у вільну хвилинку.

     Провели онлайн консультації та  підготували памʼятку для батьків – коли, як і для чого використовувати  вправи для розвитку міжпівкульної взаємодії.                        

  Вихователі рекомендують вправи поступово ускладнювати: прискорювати темп, виконувати с заплющеними очима, підключати рухи очей, язика, підключати дихальні вправи, вмикати веселу музику, влаштовувати невеличкі сімейні змагання. Таким чином, дорослі стимулюють бажання дітей пізнавати щось нове, експериментувати і працювати самостійно, а головне — сприймати мовлення та висловлюватися самим.  

Батьки дітей з особливими потребами відмічають, що такі ігри дозволяють краще сконцентруватися при засвоєнні нових знань, поліпшується увага, дрібна моторика, знижується стомлюваність.

                                                                 Бесєдіна О.І.

                                                                 Коваленко О.М.