Ігрова терапія


У батьків і дітей зараз більше можливостей для різноманітного спільного проведення часу. Утім, вони дуже мало спілкуються між собою, а якщо й  бувають разом, то не розмовляють одне з одним, а просто дивляться телевізор або сидять за комп’ютером.
Єдиним і простим способом налагодити з нею контакт і забезпечити їй основу для повноцінного розвитку потенціалу та здібностей є встановлення  стосунків, у яких її прийматимуть такою, якою вона є насправді, допомогти їй ствердити своє «Я» і почуття власної гідності. Тож допомогти в цьому дитині може, на наш погляд, використання ігрової терапії.

Ігрова терапія орієнтована на дітей від 3-х до 10-ти років і ефективна під час вирішення таких дитячих проблем, як-от:
-       Емоційна нестійкість;
-       Наявність дитячих страхів; 
-       Негативізм;
-       Демонстративність;
-       Конфліктність;
-       Агресивна і само руйнівна поведінка;
-       Дефіцит уваги;
-       Уникнення розумових зусиль;
-       Пригнічений емоційний стан дітей після розлучення батьків;
-       Нав’язлива форма поведінки;
-       Пригнічений емоційний стан дітей, які піддалися насильству;
-       Тривожність;
-       Порушення дитячо-батьківських стосунків.

Іграшки з реального життя:
-      лялькова сім’я;
-      ляльковий будиночок із меблями;
-      обстановка для іграшкового будинку( стіл, стільці, дитяче ліжко,плита, посуд, каструлі, ложки, ляльковий одяг, мотузки і прищіпки);
-      велика ганчіркова лялька;
-      пляшки для вигодовування, соска;
-      іграшкові тварини;
-      ляльковий театр;
-      іграшковий телефон; машинки, літаки;
-      будівельний матеріал (кубики різного розміру);
-      м’ячі (великі і маленькі);
-      медичний набір тощо.

Іграшки для вираження агресії і страхів:
-      солдатики;
-      монстри;
-      іграшкові рушниці, гумовий ніж, пістолет, автомат, наручники;
-      дерев’яний молоток;
-      акула, крокодил, змії;
-      іграшки тварин;
-      дротики з присосками для метання, мішень;
-      маски вовка, бандита, чудовиська тощо.

Матеріал та обладнання для творчого самовираження:
-       стіл, мольберт;
-       пісок, вода (у мисках)
-       пластилін, глина;
-       фарби для малювання пальцями;
-       папір, клей;
-       ножиці, кольоровий папір;
-       фарби, олівці і фломастери, гуаш;
-       тазик, маленька мітла, швабра, килимки, ганчірки;
-       старі газети;
-       кошик для сміття тощо.

Усе перелічене не є обов’язковим.

Пройшов вересень - перший місяць нового 2014-2015 навчального року 

Наші новачки 




перше заняття у старшій групі 






"Україна - едина країна"
Музикотерапія в дитячому саду


    Термін «музикотерапія» означає використання музики з метою відновлення і зміцнення здоров'я.
    Музикотерапія - це метод, що використовує музику в якості засобу корекції емоційних відхилень, страхів, рухових і мовних розладів, відхилень у поведінці, при комунікативних труднощів, а також для лікування різних соматичних і психосоматичних захворювань. З давніх пір музика використовувалася як лікувальний фактор.
    Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно-почуттєву сферу малюка, його духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності.    
    Музику можна використати для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з інтелектуальними, мовленнєвими, руховими, сенсорними, емоційними порушеннями. Насамперед музика впливає на емоційну сферу дитини, вона також є засобом невербальної комунікації та одним з можливих способів пізнання світу.
    Музика здатна змінити душевний і фізичний стан людини. Окремі елементи музики мають прямий вплив на різні системи людського організму.

Ритм.

   Якщо звучання ритму музики рідше ритму пульсу - то мелодія буде надавати релаксаційний ефект на організм, м'які ритми заспокоюють, а якщо вони частіше пульсу, виникає збудливий ефект, при цьому швидкі пульсуючі ритми можуть викликати негативні емоції.

Тональність.

   Мінорні тональності виявляють депресивний, пригнічуючий ефект. Мажорні - піднімають настрій, приводять в хороший настрій, підвищують артеріальний тиск і м'язовий тонус.
    Також дуже важливі такі характеристики, як дисонанси - дисгармонічне поєднання звуків - вони збуджують, дратують, і консонанси - гармонійне поєднання звуків - вони, навпаки, заспокоюють, створюють приємне відчуття. Так, наприклад, рок-музика відрізняється частим дисонансом, нерегулярністю ритмів, відсутністю форми. Рок-музика може діяти руйнівно на мозок . Гучна музика з підкресленими ритмами ударних інструментів шкідлива для слуху і для нервової системи. Вона пригнічує нервову систему,збільшує вміст адреналіну в крові. На деяких людей музика впливає більш гостро, ніж слово. Музика Баха, Моцарта, Бетховена має антистресову дію.
    Дитячі музичні ігри супроводжуються музично-поетичними вставками, кожна з яких має своє призначення — повідомляє про початок гри або якийсьїї етап, коментує події тощо. Наприклад, у музичній грі
    “Сонечко, дощик та гроза” музичні вставки зосереджують увагу дітей на зміні рухів та виконанні відповідних завдань. Діти мають швидко зреагувати на музичний вступ до пісень “Сонечко” або “Дощик”, починати співати їх, робити відповідні рухи, а на звучання музичної вставки “Гроза” — сховатися під великою парасолькою.
  Гра “Добрий друг”. Діти під музику крокують по колу. Коли музика стихає, дорослий дає м’ячик одній дитині і та, називаючи ім’я свого друга, розповідає про його добрі справи і вчинки.
Пречудово в світі жити І по-справжньому дружити, І любити геть усіх — Хай лунає пісня й сміх.     
    Гра “Веселий сміх”. Діти стають у коло і під музичний супровід починають передавати одне одному м’ячик, промовляючи:
Ти котись, веселий м’ячик, Швидко, швидко по руках. В кого є веселий м’ячик, Той станцює гопака.Дитина, в якої на останньому слові примовки в руках буде м’ячик, танцює гопака. Колискові пісні також можна проводити як дитячі музичні ігри, що допомагають заспокоїти дитину, розслабити її, зняти зайве емоційне напруження — у цьому й полягає їхня терапевтична дія. Відомими колисковими піснями є: “Котику сіренький”, “Люлі-люлі” та інші.
   
    Вченими-психологами доведено, що систематичні заняття музикою (спів, гра
на інструментах, слухання музики) дозволяють:
    1) гармонізувати внутрішній світ дитини;
    2) покращити її фізичне та психологічне здоров’я;
    3) розвинути інтелектуальні здібності (IQ) та пам'ять дитини.
     Метою музикотерапевтичних занять є:гармонізація внутрішнього світу дитини та розвиток її здібностей засобами музичної творчості.
 Музика впливає на багато сфер життєдіяльності через три основних   
    фактора:
1) Вібраційний фактор музики є стимулятором обмінного процесу на рівні
    клітини
2) Фізіологічний фактор музики здатний змінювати різні функції організму,  
     такі як дихальна, рухова, серцево-судинна.
3) Психологічний фактор через асоціативні зв'язки, медитацію здатний

     значно змінювати психічний стан дитини.

Ігровий самомасаж

 
   Ігровий самомасаж є основою загартування й оздоровлення дитячого організму. Такі вправи сприяють формуванню у дитини свідомого прагнення до здоров’я, розвиваючи  навичку власного оздоровлення.
Мета:  Формувати у дітей уявлення про здоровий спосіб життя. Вчити дітей простим прийомам самомасажу. Укріплювати м’язи плечового поясу.

Матеріал: виготовлені з покидькового матеріалу ( кіндр сюрприз, фломастери, мотузка). 

Ігровий самомасаж


Мета:  Формувати у дітей уявлення про здоровий спосіб життя. Вчити дітей простим прийомам самомасажу. Використовувати для профілактики плоскостопості.

Матеріал: виготовлені з покидькового матеріалу ( пляшка з-під води,
                                                                                                 дрібні іграшки).

Ігровий самомасаж


Мета:  Формувати у дітей уявлення про здоровий спосіб життя. Вчити дітей простим прийомам самомасажу. Використовувати для профілактики плоскостопості.

Матеріал: виготовлені з покидькового матеріалу ( поролонова губка у формі дрібних іграшок).




Цікавинки для оздоровлення дитинки




 

« Весела  змійка»
Мета:  навчати ходити по прямій або кривій, утримуючи рівновагу, розвивати спритність, удосконалювати стрибки через змійку. Виховувати любовь до спорту.



« Чарівна квітка»
Мета: вчити дітей скручувати мотузку, розвивати дрібну моторику рук. 
       



       « Ловись рибка»

 
Мета: вчити дітину скручувати акуратно мотузку, накручуючи її на паличку, розвивати увагу, уяву. Розвивати дрібну моторику рук.






«М’ячики  Су-джок»

     СуДжок терапія (Су-Джок) – це одне з направлень  ОННУРИ медицини,  яке було розроблено південно-корейским професором Пак Чже Ву.
    В перекладі з  корейської мови Су – кість, Джок – стопа. Методика Су-Джок діагностики зводиться до пошуку на кісти і стопі відповідних зон, які є відображенням рефлекторних проекцій внутрішніх  органів, м’язів,  хребта больових точок співвідношення (су-джок точки співвідношення), вказуючи на ту чи іншу патологію.
       На сьогоднішній день система Су-Джок дуже різноманітна, а її методи добре зарекомендували себе в лікуванні і профілактиці  різних захворювань.

Матеріал:  Виготовлені з  м’ячика  для малого тенісу, ниток, намиста, ґудзиків

Мета: Розвиток дрібної моторики, профілактика плоскостопості, для самомасажу.


Ґудзикотерапія 
       Дитина пізнає навколишній світ через яскраві форми, кольори, явища. Чим привабливішими вони є, тим активнішою в навчально-виховному процесі буде дитина, тим вищим буде результат, якого прагне досягти педагог.
       Упровадження принципово нових підходів до розвитку дитини, заявлених у Базовій програмі,потребує багато в чому новітніх технологій. Корекційно-відновлювальна робота з дітьми спрямована на усунення психофізичних та інтелектуальних вад через використання в практиці роботи нетрадиційних підходів, інноваційних технологій, зокрема педагогічної системи М. Монтессорі, яка вперше звернула увагу на любов дітей до нетрадиційних матеріалів (вода, пісок), що формують чуттєвий досвід дитини — «фундамент» розумового розвитку. ігри з добре знайомими в побуті предметами дають великі можливості розширювати сферу соціального орієнтування не слід купувати дорогі іграшки, тому що цікавим матеріалом дитячих ігор можуть бути звичайні ґудзики.
        Гра з ґудзиками розвиває особистість дитини, сприяє її адаптації в соціумі, активізує всі психічні процеси: сенсорно-перцептивні, психомоторні, емоційно-во- льові, пізнавальні та інші. Ґудзики є багатогранним і цікавим матеріалом, що захоплює дітей, спонукає до активної участі у продуктивній діяльності, а гра з ними позитивно впливає на їх емоційний стан, створює додаткові можливості для корекції тактильної чутливості, «мануального інтелекту» дитини.
        Робота з ґудзиками дає змогу розв’язувати завдання всіх сфер Базової програми. Сукупність форм і методів роботи з ґудзиками, спрямовані на забезпечення навчальних та коригувально-розвивальних завдань можна об’єднати в один термін — ґудзикотерапія.
        Метод ґудзикотерапії надає необмежені можливості для організації інтегрованої діяльності дошкільнят. Іншими словами, використання ґудзиків на практиці дає комплексний, навчальний, терапевтичний та виховний ефекти. Тож доцільно мати їх у групах цілий рік як елемент розвивального середовища, де можна вільно творити, не боючись щось зіпсувати чи зламати. Велика різноманітність ґудзиків дає нам можливість використовувати їх для коригувальних та розвивальних ігор щодо ознайомлення і закріплення таких понять, як колір, форма, розмір. Граючись із ґудзиками, у дитини розвиваються координація рухів; посидючість; довільність психічних процесів; аудіальний; візуальний та кінестетичний канали сприйняття, оскільки вправи виконують у режимі (почув, побачив, зробив). Не можна недооцінювати релаксаційний вплив на організм дитини різних маніпуляцій із ґудзиками, бажання дитини торкатися ґудзиків і перебирати їх, тим паче, що цей предмет раніше був для неї недоступним. систему коригувально-компенсаторних
завдань, спрямованих на забезпечення змістовної роботи педагога за лініями розвитку згідно із вимогами Базової програми.
                                             Пріоритетні напрями роботи
Пізнавальний
• Уточнювати та розширювати знання про ґудзики, їх ознаки, призначення, використання;
• формувати сенсорні еталони                                                                      
Емоційно-ціннісний
• Стабілізувати емоційний стан;
• викликати позитивний емоційний контакт під час активної діяльності та задоволення від неї;
• розвивати увагу, пов’язану з координацією рухів Соціально-моральний
• Розвивати активність, розширювати життєвий досвід;
• учити працювати в колективі;
• виховувати бережливе ставлення до предметів навколишнього оточення 
Фізичний
• Стимулювати перцептивну активність;
• розвивати та коригувати моторику рук та координацію рухів;
• навчати спеціальних рухів та тренувати їх
Мовленнєвий
• Розвивати вміння сприймати мовлення дорослого, розуміти його;
• формувати зв’язне мовлення
Художньо-естетичний
• Виховувати любов до усної народної творчості;
• формувати вміння та навички роботи з нетрадиційними матеріалами

                           Компоненти системи навчально-пізнавальної роботи
1. Мотиваційний компонент, спрямований на формування у дітей інтересу до нового матеріалу, бажання діяти з ним.
2. Пізнавальний компонент передбачає такі форми роботи з дітьми, що спрямовані на ознайомлення з ознаками, властивостями та призначенням ґудзика як нового матеріалу; дидактичні ігри, вправи, заняття, читання творів.
3. Практичний компонент містить такі види продуктивної діяльності: ґудзиковий масаж; виготовлення поробок; створення картин; виставки; свято Ґудзика; оздоблення одягу, взуття, рамок, посуду та інших предметів побуту; участь у створенні міні-музею ґудзиків. Повсякденне користування ґудзиком є звичним для дітей, і не викликає особливого інтересу. Тому увагу до ґудзика ми привернули розгляданням альбому поробок, що викликало у дітей інтерес та бажання гратися, працювати з ґудзиком, тобто мотивували їх до нового матеріалу.

Необхідно інформувати батьків про створення нового проекту «Веселі ґудзики», учасниками якого мають бути і вони. А також ознайомити їх із новим використанням ґудзиків у повсякденному житті, матеріалом, що вміщений в ширмочці «Ґудзик-грайлик». Провести міні-заняття «Неслухняні ґудзики», на якому уточнити та розширити знання дітей про призначення ґудзика. Дорослих та дітей зацікавить простий, а між тим, незвичайний матеріал — ґудзик.
        Необхідно подбати про створення належної навчально-матеріальної бази, зокрема облаштувати «Ґудзикову скриньку». Обрати ті ґудзики, які потрібні, тобто різної
форми, з різними отворами. Дітям сподобається засовувати руки в скриньку і       
перебирати ґудзики пальчиками. Розповісти дітям про те, коли ґудзики можуть бути небезпечними. Запропонувати для ігор ґудзики різноманітної фактури, кольору та розміру. Під час таких забав розвивається не тільки дрібна моторика, але й закріплюються знання про колір, розмір, форму. Спочатку сортувати ґудзики за ознакою «є ніжка» — «немає ніжки», потім за принципом «кругла» — «квадратна» — «овальна» форми, далі «дві дірочки» — «чотири дірочки». Ґудзики відкривають безліч можливостей для розвитку вміння порівнювати предмети за кольором, розміром. Діти розкладають відповідну кількість ґудзиків за збільшенням або зменшенням їх чисельності. Найпростіша вправа — розкласти ґудзики в три кишеньки відповідно до діаметру. Спочатку діти щоразу прикладають ґудзик до еталона, а потім вчаться сортувати їх на око. Далі сортують за трьома ознаками: кольором, розміром, формою. Ґудзики відкривають великі можливості для розвитку вміння орієнтуватися на обмеженій площині. Діти засвоюють просторові поняття: угорі, унизу, праворуч, ліворуч, посередині.
                      Різноманітні вправи з ґудзиками містять такі дії:
перекладання;
розстібання і застібання;
сидіння на ґудзиках, рахуючи їх невелику кількість;
перемішування ґудзиків;
ховання, кидання, котіння.
    Для закріплення знань про ознаки ґудзика провести міні-заняття «Що вміє ґудзик», «Подорож у Країну ґудзиків», бесіду «Що ви знаєте про ґудзик?».
Розробити раціональну систему коригувально-розвивальних вправ:
• перебирання ґудзиків — за кольором, формою кількістю отворів;
• викладання ґудзиків за розміром (від меншого до більшого);
• накладання ґудзиків один на один за розміром (від більшого — до меншого);
• нанизування ґудзиків на тонкий дротик, на мотузок та ін.; нанизування, чергуючи за формою та розміром;
• катання вказівним пальцем ґудзика, поставленого на ребро;
• запускання ґудзиків, поставлених на ребро (який далі прокотиться — маленький чи великий); • викладання візерунків із наступним наклеюванням;
• застібання та розстібання ґудзиків на одязі;
• шнурування ґудзика;
• «пришивання» ґудзика. пальчикову гімнастику, що містять такі кінезіологічні вправи:
• «Комп’ютерна клавіатура»
   Ґудзики розкладені на столі чи на тканині, нагадують комп’ютерну клавіатуру. Дитина ударяє по кожному ґудзику, удаючи роботу на клавіатурі. Для зручності ґудзики можна закріплювати на тканині за допомогою нитки. Як ускладнення можна використовувати роботу не однієї руки, а водночас двох.
• «Ковзання ґудзиків по подушечках пальців» Ґудзик охопити великим, середнім і вказівним пальцями, ковзати ним по пальцях другої руки.
• «Піднімання ґудзиків пальцями» Завдання: за допомогою однойменних пальців
рук захоплювати та перекладати ґудзик з однієї ємкості в іншу.
• «Доріжки» Під час цієї гри розкласти ґудзики в лінії за розміром: одна — великі ґудзики, інша — маленькі. Такі доріжки зробити для пальчиків, які потім «ходять» або «стрибають» по них. У такий спосіб розвивають не тільки моторику, а й рухливу функцію пальців рук.
Ґудзиковий масаж
• захопити ґудзики в кулаки, трохи підняти і розтиснути кулаки;
• занурити руки глибоко в «ґудзикове море» і «поплавати» в ньому;
• перетирати ґудзики між долонями;
• пересипати їх з долоні в долоню;
• захопити кілька ґудзиків, стиснути їх і відпустити спочатку однією рукою, потім — другою, а згодом — обома руками;
• узяти до рук по одному ґудзику, що відрізняються за формою і розміром (великий, маленький, довгий, квадратний, округлий), перекочувати їх між долонями, поступово збільшуючи амплітуду рухів. Ці рухи можна зробити зовнішніми сторонами долонь. Доречно виконувати разом із дитиною. 
Ефективним є масаж для стоп ніг, зокрема:
• занурення в ємкість із ґудзиками оголених стоп;
• кругові рухи;
• глибоке занурення стоп у ґудзики, рухаючи пальцями;
• перетирання ґудзиків між стопами;
• захоплення ґудзиків пальцями ніг, піднімаючи та відпускаючи їх.
    Раціонально виготовити з ґудзиків масажний килимок, по якому дитина ходитиме босоніж. Використовуючи прості матеріали (ґудзики, стрічки, тасьму, а також фантазію, креативність, трохи часу), у результаті отримати багатофункціональні поробки.
Завдяки введенню в навчально-виховний процес нової технології можна досягти значних результатів у засвоєнні програмних завдань. Використання традиційних форм роботи з нетрадиційним матеріалом — ґудзиком — дає значно більший розвивальний, виховний, навчальний та корекційний ефект, ніж стандартні форми роботи зі звичними, стандартними матеріалами та посібниками,
• істотно зросте бажання дітей пізнавати щось нове, експериментувати та творчо працювати самостійно та у колективі;
• значно розвинуться тактильні відчуття, сенсо-моторні вміння та навички;
• більш гармонійно та інтенсивно розвинуться всі пізнавальні процеси — сприйняття, увага, пам’ять, мислення, а також мовлення та моторика;
• у малюків удосконалиться предметно-ігрова діяльність, сюжетно-рольова гра та комунікативні навички.


               Акція «Чужих дітей не буває»

   До  Міжнародного дня захисту дітей, в умовах Всеукраїнської акції «Чужих дітей не буває» у дошкільному відділенні КЗ  ЗСЗШІ «Джерело» пройшло  дозвілля для дітей всіх вікових груп  дошкільного відділення (протягом 3-х днів).

   В програмі:
І  день:
  •  Вернісаж «Веселі фантазії» (групові виставки дитячих робіт)
  •     Змагання дітей середніх та старших груп ДНЗ  «Рух – це життя»
  • Танцювальний флешмоб  «Чужих дітей не буває»


            ІІ день












ІІІ  день:
  •       Конкурс дитячих малюнків на асфальті
  •         Кіностудія «Джерельце добра» (показ мультфільмів про добро)
  •         Дискотека «Дитячі забави» 











Правила спільного з дитиною малювання сипучим матеріалом: 
1.    Дитині треба тільки запропонувати варіанти ігор і завдань, а не примушувати його суворо дотримуватись  програмі.
 



2.     Структура заняття повинна бути адаптована інтересам самої дитини.
3.     Створюйте простір для його самовираження, а не встановлюйте жорсткі рамки та правила.
4.     Цінуйте його ініціативу та думку, а не мовчазну згоду з Вами.

5.     Стимулюйте розвиток творчих ситуацій питаннями, а не готовими відповідями.
6.     Підтримуйте дитину в пошуках своїх власних нестандартних рішень на поставленні Вами завдання.

7.     Цінуйте природну мудрість дитини та її унікальність, але не навчайте її «бути такими як всі».

Комментариев нет:

Отправить комментарий