Міфи про мовлення

Розглянемо найбільш широко відомі міфи, які існують у питанні щодо запуску мовлення у дітей.  Спробуємо їх розвіяти та отримати зерно істини у вирішенні цих питань. Головна відмінність нашого зібраного матеріалу полягає у тому, що увесь фактаж полягає у практичній складовій, яка застосовується нашими вчителями логопедами-дефектологами у КЗ ЗСЗШІ «Джерело» ЗОР під час занять з дітьми.

Міф 1: Дитина сама переросте проблеми з запуском мовленням без допомоги кваліфікованого спеціаліста.

Логопед дошкільних груп при КЗ ЗСЗШІ «Джерело» ЗОР проводить корекційні заняття з дітьми середньої та старшої групи систематично, а з дітьми молодшої групи за потребою батьків, вихователів.

 Ви вірите, що дитина сама "переросте" ці проблеми? Ми знаємо багатьох дітей, які навчаються в школі або закінчили її, але не переросли. Порушення мови може бути маркером інших серйозніших розладів. Наприклад, діти з РАС не звертаються з промовою до дорослих у 2 роки — вони лише повторюють слова, але не адресують їх людям. Ці та інші ознаки краще не пропускати, а звертатися до фахівця. 

Дитина може “перерости” проблеми з мовленням, але гірше від занять не стане. Тим більше спочатку логопед проводить діагностику, визначає рівень порушень і лише потім складає програму та графік занять. Тому завжди краще звернутися завчасно до логопеда, щоб не пропустити важливий період по запуску мови вашої дитини.

Міф 2. Дитина не говорить через коротку вуздечку.

    Навіть коли вуздечка дуже коротка, це може вплинути на вимову лише деяких звуків, але точно це не буде причиною затримки чи відсутності мовлення (спробуйте говорити, притиснувши язик до низу і не рухаючи ним).

Міф 3. Дитина лінується говорити.

Може бути, що в дитини немає мотивації говорити або знижена пізнавальна активність, але це далеко не "лінивість". І з цими причинами потрібно працювати.

Міф 4.  Звертатись до логопеда можна з 4-ох років.

     Насправді, логопеди працюють з дітьми від народження. І багато мовленнєвих проблем потребують раннього втручання. Проте, якщо в дитини є порушення лише з вимовою певних звуків, тоді так, їй справді варто відвідувати логопеда після 4-ох, оскільки до цього часу формується правильна вимова звуків (а якщо говорити про звук Р - то можна чекати і до 5,5-6років).

 Взагалі, до 5 років мовлення дитини вже майже сформоване — логопеду легше виправити порушення в більш ранньому віці. Мовлення розвивається в декілька етапів, і на кожному є свої норми. У півроку дитина має лепетати, а близько року з’являються перші слова. Якщо батькам здається, що дитина відстає від норм, краще звернутися до логопеда. Він проведе діагностику, зрозуміє, наскільки порушення серйозне і чи потрібно з ним працювати.

Міф 5: Проблеми з мовленням у дітей від того, що батьки з ними “сюсюкають”.

Немовлята більше уваги приділяють “тонким”, високим голосам, перебільшеним вираженням жестів та міміки. Дітям до року важливіші ритм, часте повторення одних і тих же слів. Це допомагає дітям розрізняти людей, об"єкти. Тому з дітьми можна і потрібно комунікувати у різних формах, адже це є запорукою запуску мовлення.

На думку спеціалістів дошкільних груп КЗ ЗСЗШІ «Джерело» ЗОР вище описанні факти є найбільш розповсюдженими у повсякденному ставленні батьків щодо запуску мовлення у своїх дітей, тому варто завжди звертатися до кваліфікованих спеціалістів, які зможуть правильно дати оцінку формуванню та розвитку мовлення у вашої дитини, щоб у випадку певних проблем їх можна було б вчасно виявити і виправити.

 В. Мовчан 

Вдало пишуть малі рученята

 

Перехід дитини з дитячого садка до школи є важливим етапом її життя, який пов’язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей. Тому дуже важливо, щоб дорослі допомогли дитині усвідомити, що дитячий садок і школа є ланками єдиної системи освіти і виховання, а все те, що чекає дитину у школі, є продовженням того, чим займалася, що опановувала вона раніше. Це можливо за дотримання принципу наступності дошкільної та початкової освіти.

Одним із головних аспектів у підготовці дітей до школи є підготовка руки дитини до письма.

Оволодіння навичками письма – тривалий і складний процес  і не всім дітям він дається легко. Але ми, вихователі дошкільних груп «Джерела», робимо все, щоб цей процес був для малят менш складним та більш цікавим. Ми пропонуємо  дітям багато ігрових завдань на розвиток дрібної моторики рук змалечку: нанизувати намистини, розминати пальцями тісто, глину, пластилін, різати ножицями, конструювати з паперу, робити пальчикову гімнастику тощо. При цьому добираємо такі завдання, щоб вони приносили дитині радість, і намагаємося не допускати нудьги і перевтоми. 

У дошкільних групах старшого віку  «Джерела»  вже йде підготовка до школи, де в ігровій формі діти знайомляться з навколишнім світом, розвивають логіко-математичну, комунікативну, емоційну компетентність, виховують самостійність та посидючість. Ми не ставимо собі за мету навчити дітей писати, наша мета – підготовка руки до письма.

 Для дітей старшого дошкільного віку ми пропонуємо «показ» віршів, театр тіней, малювання малюнка по клітинках, математичний диктант, спільне створення тематичних малюнків і таке інше. 

  Усі ці вправи приносять потрійну користь дитині: по-перше, розвивають руки, готуючи до опанування письма, по-друге, формують у неї художній смак, що корисно в будь-якому віці, і по-третє, дитячі фізіологи стверджують, що добре розвинена кисть руки “потягне” за собою розвиток інтелекту майбутніх першокласників.

Давидова А.О.

РУХАНКИ ВДОМА – ПРИКЛАД ДЛЯ ВСІХ

 

Ні для кого не секрет, що рух – це життя. Якщо людина багато рухається, стан її здоров’я покращується. Порівняно з дорослими людьми, діти, а особливо дошкільнята, рухаються набагато більше: вони постійно бігають, стрибають і танцюють. Тому іноді дітям так важко всидіти на місці під час занять. На допомогу дошкільнятам, вихователям та їх батькам приходять руханки.

   Руханка – це невеличкий комплекс фізичних вправ, супроводжуваних віршиками, музикою або пісеньками. Завдання такої рухової паузи – зняття напруги, попередження перевтоми. Крім того, рухова активність сприяє насиченню мозку киснем і, як наслідок підвищення працездатності, уваги, розумової активності. 

Руханки сприяють підвищенню емоційного стану та настрою в дітей, допомагаючи вивільнити ендорфіни, які викликають відчуття радості та задоволення. Також руханки навчають соціальній взаємодії та спільній грі, розвиваючи навички спілкування та співпраці між дітьми. 

Рухові паузи сприяють розвитку фізичної активності та моторики в дошкільнят, допомагають змалечку формувати любов до здорового способу життя та щоденної фізичної активності. Крім того, завдяки руханкам можна розвивати координацію, гнучкість та деякі силові навички.

Навіть під час онлайн-навчання ми проводимо рухові паузи з дітьми. Головним аспектом є зацікавленість дітей в участі у руханках, а також мотивація вихователів і батьків у збереженні здоров’я і емоційного стану дітей. 

 Діденко Л.В.